Для ТЕБЯ - христианская газета

Не дано
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Не дано


* * *
Во всём быть докой,
Всё обнять, —
Нам не даётся Богом.
И одновременно нельзя
Идти по всем дорогам.

* * *
Свой страх мусолим беспробудно,
Зазвездье силимся понять.
Не нам определять, что будет,
Мы можем только сочинять.

* * *
Ты не стреляй по воробьям,
Они в гостях земного часа.
Их много, их большая масса.
Но не стреляй по воробьям.
Пускай себе в кустах поют,
Любая жизнь здесь не случайна.
Как жаль: легко мы боль встречаем,
Чужую боль, а не свою.

* * *
Внезапный шорох кипариса,
На белой скатерти вино.
Всё, отыгралась ты, актриса,
А за кулисами темно.
Задёрнуты навеки шторы,
На кресло брошен тёплый плед.
Всё верно: все мы здесь актёры,
А пьесы бесконечной нет.

* * *
Последние солнца пряди,
Протоки вода не дрожит…
И ласковое отпрянет,
И пасмурное пробежит.
Не вымыта неба просинь
Средь серых небесных плит.
Не надо грустить о прошлом
И будущее торопить.

* * *
Если бы не эта плоть,
Эти вечные незнания,
Мы могли бы побороть
Очень многие метания.
Но зачем-то нам дана
Эта хрупкая обитель,
И приказано: “Любите!
У любви своя цена!”

* * *
Возможно я худой поэт,
Возможно жидкий подражатель,
Каких пока хватает, кстати,
Отбоя от которых нет.
Но я пишу и любо мне,
И времени не жаль на строчки.
Как птицелову одиночке
В его поющей стороне.

* * *
А ухожу я в эти дали —
К изысканному повернуться,
Разбить обыденности блюдце,
И, кажется, не помешали.
Навесят ржавые медали,
Где надо задом повернутся,
Чтоб было мне в дугу согнуться…
Спасибо, что не помешали.

* * *
Понимали мы раньше друг друга
С полуслова, и даже без слов.
Но примчалась откуда-то вьюга,
И разрушила радости кров.
Почему ветер бьёт упруго?
Жёстким снегом шуршит о стекло.
Недоверия кружится вьюга,
Исчезает из дома тепло?

* * *
Человек — Вселенная?..
Жизнь его — мгновенная.

* * *
День догорает быстро —
Света уже лоскуток.
Вот — одиночный выстрел:
Падает птица в поток.
Птицу уносит, уносит
Бросить на камни чтоб.
Бурная речка не спросит:
Как так? Зачем? И за что?

* * *
Слова словно смелые слетки —
Слетают с обветренных губ,
И может быть век их короткий:
Уронит единственный круг.
Кровавая рана на теле,
И взгляд окружения туп…
И всё же они полетели,
Изведали высоту.

* * *
Ночь засыпана звёздами,
Скрипы шагов вящие.
Звёзды мелькаю в воздухе,
Как мотыльки блестящие.
А во дворах залежи
Темени. Льдисто-цементно…
Стужа хватает за уши
Пальцами острыми, цепкими.




Об авторе все произведения автора >>>

 Леонид Олюнин Леонид Олюнин, Россия. Пермь.

e-mail автора: leonidolyunin@yandex.ru

 
Прочитано 5021 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Поэзия обратите внимание

Неблагодарность - моня

Слово к Иерусалиму - Татьяна Шохнина

Орел - Mazurok Svetlana

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

Поэзия :
Две половинки - Наталия Минаева

Поэзия :
Азбука. - Михаил Бузин

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум