Стоял ноябрь. Последнее время на площади Любви было необычно безлюдно. Только иногда тишину мира нарушал старик с метлой, который тщательно выметал листья и городскую пыль, что-то бормоча себе под нос.
В спокойные дни старый дуб стоял молча, одиноко возвышаясь над гигантской шахматной доской. Кружась, листья падали к подножью дерева, укрывая его корни бережно и суетливо. Однако сам дуб ни куда не торопился, расставив руки в стороны, он вдыхал уже привычный морозный утренний воздух, наполненный влагой. Иногда, когда из-за угла овощного латка выскакивал порывистый ветер, гигант содрогался, недовольно кряхтя телом и сбрасывая новые старые листья.
Однажды из латка вышел пожилой мужчина. Он застегнул свое пальто, поднял воротник, взглянул на одиноко стоящее дерево и подумал вслух:
«Неужели и люди такие красивые?»
Прочитано 11885 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 2,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для филолога многовато ошибок. Надо заглавие с большой буквы; "никуда" - вместе; "лоток" вместо "латка"; "новый старый" только год бывает, а не листья; морозный - значит, не влажный, а сухой; тело кряхтеть не может; листья не суетливы - они летят плавно. Если их сносит ветер, они корней своего дерева не прикроют.
Содержание тоже не очень. Во-первых, совершенно непонятно, о чем. Если вы хотели замаскировать смысл, то сделали это слишком хорошо. Нарисовали черный квадрат - а там понимайте, как хотите. Во-вторых, почему лоток овощной? Почему человек странный: выходит из лотка, не входя туда. Он там живет? За это говорит то, что он застегивается (он там раздевался?) и поднимает воротник. Или он летом зашел? Почему он никогда в жизни не видел людей? Похоже, он родился в овощном лотке, или находится в состоянии овоща: дерево увидел впервые, людей не видел не только при входе, но вообще никогда.
Извините за прозу жизни. Вы попросили - я ответил. Если вас расстроил - простите: я с любовью, стараясь только помочь.
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
